Оперативні плани і картки пожежогасіння для закладу освіти: хто складає, що мають містити

Для чого потрібні

Оперативні плани і картки пожежогасіння призначені для того, щоб забезпечити керівника гасіння пожежі інформацією про оперативно-тактичну характеристику обʼєкта. Вони допомагають поперед­ньо прогнозувати можливу обстановку на обʼєкті в разі виникнення пожежі, планувати основні тактичні дії пожежно-рятувальних підрозділів з гасіння пожежі, визначати вирішальний напрям оперативних дій.

Оперативні плани й картки пожежогасіння підвищують теоретичну і практичну підготовку особового складу (працівників) пожежно-рятувальних підрозділів і органів управління, а також є джерелом інформації під час дослідження пожежі.

Хто складає

Для закладів освіти оперативні плани і картки пожежогасіння розробляють підрозділи державної пожежної охорони, пожежно-рятуваль­ні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту відповідно до чинних Методичних рекомендацій зі складання та використання оперативних планів і карток пожежогасіння, затверджених наказом МНС від 23.09.2011 № 1021 (далі — Рекомендації № 1021).

До цієї роботи залучають представників закладу освіти, відповідальних за пожежну безпеку в закладі, а також за утримання та експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Вони надають необхідну інформацію.

Для яких закладів складають план, а для яких — картку

Оперативні плани пожежогасіння потрібно складати для таких закладів:

• заклади дошкільної освіти на 100 місць і більше;
• школи-інтернати;
• заклади загальної середньої освіти на 150 і більше учнів;
• літні спортивні й оздоровчі табори на 100 місць і більше.

Оперативні картки пожежогасіння потрібно складати для таких закладів:

• заклади дошкільної освіти, розраховані на кількість місць менше 100;
• заклади загальної середньої освіти, розраховані на кількість учнів менше 150.

Це визначено в Рекомендаціях № 1021.

Яку інформацію має містити оперативний план

Оперативний план пожежогасіння має містити такі структурні елементи:

• титульний аркуш;
• зміст;
• основну частину (текстова і графічна частини);
• додатки.

Далі детальніше про два складники основної частини.

Текстова частина

Текстова частина має містити:

• оперативно-тактичну характеристику обʼєкта;
• організацію проведення рятувальних робіт;
• організацію гасіння пожежі;
• вимоги безпеки праці;
• рекомендації керівнику гасіння пожежі (начальнику штабу, начальнику тилу, начальнику оперативної дільниці, відповідальному за безпеку праці);
• аркуш коригування оперативного плану пожежогасіння;
• аркуш відпрацювання оперативного плану пожежо­гасіння.

Графічна частина

Графічна частина має містити три плани.

1. План-схема обʼєкта на місцевості.

На ньому відображають:

• напрямки сторін світу, розу вітрів;
• основні будинки, споруди, відкриті технологічні установки, прилеглі будинки та споруди із зазначенням відстаней між ними;
• підʼїзні шляхи, дороги та проїзди, наявність залізниць, мостів;
• місця прокладення трубопроводів з горючими рідинами та газами;
• місця розміщення вододжерел, їх характеристики (схема зовнішнього водопостачання), відстані до них за маршрутами прокладання рукавних ліній;
• входи до будинків і шляхи евакуювання.

2. Поверхові плани основних будинків і споруд.

На них відображають конструктивні, планувальні і технологічні особливості обʼєкта, а за необхідності — розрізи будинків і споруд обʼєкта або окремих їх частин, якщо у конструкціях присутні особливості, які можуть вплинути на розвиток пожежі, та які неможливо показати на поверхових планах (наприклад, підвісні стелі, порожнини в конструкціях тощо).

На всіх поверхових планах зазначають:

• призначення сходів (на горище, у підвал, на колосники тощо);
• евакуаційні виходи з приміщень;
• внутрішні пожежні крани;
• місця розташування і керування системою протипожежного захисту (системи пожежогасіння, димовидалення, аварійної вентиляції, опускання протипожежної завіси, аварійного зливання горючих рідин тощо), відключення електроенергії;
• місця розміщення елетрощитових, вантажних і пасажирських ліфтів, засувок трубопроводів, якими транспортуються пожежонебезпечні продукти;
• місця зберігання, обігу небезпечних хімічних, радіоактивних, вибухонебезпечних речовин, горючих та легкозаймистих рідин тощо;
• місця розташування первинних засобів пожежогасіння.

3. Ситуаційний план обʼєкта.

На ньому відображають:

• схеми оперативного розгортання підрозділів із зазначенням кількості пожежних стволів (переносних, лафетних), які можна подати від пожежних автомобілів, установлених на найближчих до місця пожежі вододжерелах, за різних варіантів пожежі (схеми розташування сил та засобів);
• місця розташування штабу на пожежі;
• місця збору працівників служб і зосередження техніки;
• узгоджені з адміністрацією обʼєкта місця для евакуації матеріальних цінностей;
• пункти сушіння, обігріву, харчування особового складу підрозділів і працівників організацій, що беруть участь у гасінні пожежі;
• пункти заправлення пально-мастильними матеріалами протипожежної техніки тощо.

Долучіть копії таких оперативних планів (карток) до Плану реагу­вання на надзвичайні ситуації, який розробили в закладі.

Як відпрацювати оперативні плани і картки

Відповідно до КЦЗ відпрацювання оперативних планів і карток пожежогасіння проводять на обʼєкті навчань і практичних тренувань підрозділи МНС. За потреби залучають працівників і техніку обʼєкта. Мета відпрацювання — забезпечити чітку організацію дій з рятування людей і гасіння пожежі у разі її виникнення.

Відпрацювання оперативних планів доцільно проводити разом із практичними тренуваннями всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей. Планування евакуації для субʼєктів господарювання передбачено статтею 33 КЦЗ, а також
Порядком проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою КМУ від 30.10.2013 № 841.

Такі тренування з евакуації проводять не рідше одного разу на пів року відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 № 1417.